Уперше в історії української початкової освіти вітчизняні науковці розробили на інтегративних засадах Державний стандарт початкової освіти та дві Типові освітні програми. Спільним для обох програм є курс «Мистецтво», який об'єднав два предмети - образотворче та музичне мистецтво -в одну «Мистецьку освітню галузь». Однак у методичних рекомендаціях до курсу наголошується, що його можна реалізувати через інтегрований курс або предмети вивчення за окремими видами мистецтва (музичне мистецтво, образотворче мистецтво). На нашу думку, такі рекомендації суперечать доцільності створення інтегрованого курсу «Мистецтво».

Другим нововведенням Типових освітніх програм є інтегрована програма «Я досліджую світ» (О. Савченко): запропоновано по 3 год у 1-4 класах (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров'язбережуваль-на галузі). Типова освітня програма з цього курсу вже існує, вона дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту з освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення в ди-дактико-методичній організації навчання набуває його зв'язок з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Водночас у рекомендаціях щодо впровадження (за Р. Шияном) читаємо: «Особливості Типової освітньої програми полягають у структуруванні змісту початкової освіти за освітніми галузями та представленні його інтеграції в навчальних предметах, що визначені навчальним планом. Запропонована у програмі інтеграція забезпечує умови для формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно та визначати практичне застосування вивченого.

При складанні календарно-тематичного планування вчителю необхідно самостійно інтегрувати пропонований зміст різних освітніх галузей і вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання та відповідних обов'язкових результатів, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраних закладом загальної середньої освіти підручниках...».

На жаль, програми інтегрованого курсу «Я досліджую світ» як інтеграції вищого ступеня, нового продукту за редакцією Р. Шияна немає. Зміст так званого курсу подається як самостійні освітні галузі - «Природнича», «Соціальна і здоров'язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна» і представлений в інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Час на його вивчення в 1 класі вчитель розподіляє самостійно. Такий курс зафіксований тільки у «Типовому навчальному плані для початкової школи з українською мовою навчання», поданому у Типовій освітній програмі, на який пропонується 7 год у 1 класі і 8 год - у 2 класі. (Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в межах цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2 год; математична - 1; природнича, технологічна, інфор-матична, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична -разом 4 для 1 класу, 5 - для 2-4 класу). Отже, вчитель повинен самостійно складати програму інтегрованого курсу «Я досліджую світ», а це не кожному, на жаль, під силу. Прикро констатувати, що частина вчителів перших

класів були позбавлені права на вибір типової освітньої програми, замість них це робили представники адміністрації шкіл, методисти чи інші педпра-цівники.

Як випливає з викладеного, засади впровадження інтегрованих курсів у початковій школі залишають для вчителя можливість зважити свої сили, знання, уміння, проявити творчість. Водночас постають ризики, на які вказує О. Савченко в методичних рекомендаціях: «При цьому застерігаємо, що інтегроване навчання при невмілому поєднанні елементів навчальноїпро-грами в початковій школі може негативно позначитися на якості освіти...» Переконані, що для організації нової форми навчання необхідно, щоб програма інтегрованих курсів була закладена у типовій освітній програмі та обов'язково - у підручниках для початкової школи.

Аналіз змісту освітніх програм та їх змістових ліній дає підстави стверджувати, що у початковій школі практично всі предмети є інтегрованими, а саме:

- у «мовно-літературній галузі» інтегровано два предмети (українська мова і літературне читання, 2-4 класи; навчання грамоти, 1 клас) та різні види діяльності: мовленнєва, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей) і п'ять змістових ліній: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». Отже, ця освітня галузь є самостійним інтегрованим курсом;

- «математична освітня галузь» інтегрує предмети «Арифметика», «Алгебра», «Геометрія» та змістові лінії «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження»;

- «природознавча освітня галузь» інтегрує елементи таких самостійних предметів основної школи, як географія, біологія, фізика, астрономія, хімія, та змістові лінії «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі» (за Р. Шияном);

- «природознавча освітня галузь», згідно з Держстандартом початкової освіти, увійшла як складова (громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі) до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» та інтегрує такі змістові лінії: «Людина»; «Людина серед людей»; «Людина в суспільстві»; «Людина і світ»; «Людина і природа» (за О. Савченко);

- «мистецька освітня галузь» інтегрує два предмети: образотворче й музичне мистецтво та їх змістові лінії: «Художньо-творча діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво»;

- «фізкультурна освітня галузь» охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров'я та безпеку» (за Р. Шияном) і «Рухова діяльність», «ігрова та змагальна діяльність» (за О. Савченко);

- «іншомовна», «технологічна», «інформатична» освітні галузі так само інтегрують властиві кожній галузі змістові лінії.

Отже, курс «Я досліджую світ», який включає три предмети, найбільш оптимально інтегрований, а його метою є формування компетентностей у галузі природничих наук, екологічної, соціальної, громадянської, історичної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності (природнича складова), розвиток здібностей, які забезпечать успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі.

Попри дискусійність у теорії та практиці початкового навчання думки щодо можливостей інтегрування цей процес знаходить дедалі більше прихильників у колах науковців і вчителів-практиків. Серед причин такого інтересу до інтеграції - необхідність усунути перевантаження дітей, скоротити кількість навчальних годин протягом тижня, вивільнити час для предметів розвивально-виховного спрямування.

З огляду на те що освітня галузь «Природознавство» має найбільші можливості для інтеграції в початковій школі, цілісність інтегрованого курсу забезпечується провідною ідеєю про нерозривність зв'язку «лю-дина-природа-суспільство». Навколо цієї ідеї інтегруються фактичні відомості упродовж чотирьох років навчання. Враховуючи те що освітня галузь сама по собі вже є інтегративною (елементи фізики, хімії, біології, астрономії, географії), її зміст найбільше сприяє формуванню ціннісного ставлення молодших школярів до рідного краю. Зміст курсу дає змогу інтегрувати базові цілі «Соціальної та здоров'язбережувальної галузі», «Громадянської та історичної галузі», що надає можливість учневі набути цілісні знання про людину та її життєвий світ - про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу.

Уроки з курсу «Я досліджую світ» відкривають широкі можливості для формування особливо шанобливого ставлення до природи краю. У кожному з чотирьох класів при викладанні цього навчального предмета можна використовувати краєзнавчий матеріал усіх напрямів. Так, програмою передбачено вивчення розділу «Твій рідний край», де учні мають можливість пізнавати свій рідний край як частину території України. Вивчення цього розділу треба будувати на засадах інтегрування з краєзнавством, народознавством, формування культури добросусідства тощо, наповнюючи уроки інформацією саме про край, країну, в якій ми живемо.

Роль стрижня в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» виконує природнича освітня галузь. Природнича галузь у початковій школі сама по собі є інтегрованим курсом, в якому елементи біології, фізики, географії, хімії, астрономії поєднані в систему узагальнених знань про природу. Природнича складова в інтегрованому курсі передбачає залучення учнів до практичної та екологічної діяльності через різноманітні завдання дослідницького характеру.

Методична система викладання природознавства базується на реальних знаннях, які людство отримало шляхом спостережень, порівнянь, дослідів, а ніяк не читанням статей. У початковій школі спостереження є одним з основних методів формування природничих знань. Цей метод, метою якого є формування реальних і правильних уявлень і понять, умінь і навиків, забезпечує безпосереднє сприйняття учнями об'єктів живої і неживої природи. Спостереження сприяє також формуванню в учнів основ наукового світогляду, конкретних і образних уявлень, понять про навколишню дійсність і на цій основі дає змогу розвивати критичне, логічне, креативне мислення, мовленнєву компетентність, громадянську позицію, усвідомити своє місце у навколишньому світі. Важливою для наймолодших здобувачів освіти є особиста участь у збереженні планети Земля, що сприяє усвідомленню та дотриманню правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, а це - основа екологічного виховання.

Правильно організоване вчителем спостереження допомагає сформувати одну з важливих якостей особистості - спостережливість, яка пов'язана з вихованням стійкої уваги, розвитком пам'яті, допитливості, вмінням встановлювати зв'язки між природними явищами, а також формувати знання про природні явища, про взаємозв'язок і закономірності всього, що відбувається в природі, постійні зміни, катаклізми та єдності в природі.

У1 -2 класах наймолодшим спостерігачам за довкіллям можна запропонувати прості завдання:

- дослідження-розпізнавання, відповіді на запитання: Хто це? Що це? Яке воно?Для чого це?;

- обстеження за допомогою органів чуття (зором, дотиком, слухом); слухання немовних звуків; усний опис;

- порівняння: за кольором, розміром, смаком, спільне-відмінне, ціле, частина цілого, до якого цілого воно належить; порівняння явищ природи;

- дослідження-спостереження: Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?;

- дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової й логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно-наслід-кових зв'язків: Чому?Яким чином? Від чого залежить?З чим пов'язано?);

- усний опис поведінки тварин і рослин у різні пори року;

- усний опис впливу Сонця на сезонні явища в природі, пояснення причини зміни пір року;

- прогнозування, передбачення наслідків: екологічне прогнозування (поведінка природних систем як під впливом природних процесів, так і людської діяльності);

- висновок-узагальнення, пропозиції, які доцільно оформити у вигляді навчальних проектів, лепбуків тощо;

- складання орієнтовного плану спостережень, карт-планів досліджень за сезонними природними явищами та працею людей протягом року тощо.

У 1-2 класах в структуру інтегрованих уроків «Я досліджую світ» доцільно включати метод прогнозування, використовуючи як накопичений досвід дітей, так і поточні уявні припущення щодо майбутнього нашої планети.

В усі пори року наймолодшим учням треба пропонувати спостерігати за температурою повітря, напрямом і силою вітру, станом неба, опадами; добовими та сезонними змінами у природі; об'єктами довкілля за кольором, смаком, формою, звуком тощо; живими і неживими природними об'єктами; зміною висоти Сонця на небосхилі; рослинами і тваринами у різні пори року; природними і рукотворними (штучними) об'єктами; водою, повітрям, ґрунтом, явищами природи та водоймами; впливом людини на довкілля; працею людей у різні пори року; екологією та роботою дорослих тощо.

Як уже зазначалося, інтегроване навчання за невмілого поєднання елементів навчальної програми в початковій школі може негативно позначитися на якості освіти. Широка «радикальна» інтеграція - «усього з усім» (усіх галузей) може призвести до порушення вимог щодо функціональної грамотності учнів (читати, писати, здійснювати математичні операції); над-лишковості змісту навчання за рахунок залучення інформації з різних галузей; випадкового поєднання одиниць змісту без урахування програмових вимог кожної з галузевих складових, що інтегруються; мозаїчного способу реалізації міжпредметного змісту на уроці без об'єднувальної мети й орієнтації на інтегрований результат (поговорили, почитали, пописали, розв'язали вираз, задачу, погрались тощо), що теж не має нічого спільного з ідеєю системного викладу змісту та взаємозв'язку компонентів.

При плануванні та проведенні уроків широкої міжпредметної інтеграції курсу «Я досліджую світ» з природничою складовою важливим завданням є формування в учнів умінь аналізувати об'єкти природи, порівнювати їх, виокремлювати істотні ознаки та виявляти причинно-наслідкові зв'язки у природі, класифікувати об'єкти природи, встановлювати залежність між неживою і живою природою. Усі ці вміння мають велике значення при підготовці учнів до практичноїдіяльності. Отже, в процесі спостереження в учнів формуються чіткі уявлення про навколишній світ, роль людини і природи.

Сприймання слугує основою для прискорення розвитку процесів мислення, мовлення, загострення уваги, збагачення інтелектуальних почуттів, фантазій дітей і накопичення дітьми практичного чуттєвого досвіду з різних джерел.

У 1-4 класах в структуру інтегрованого уроку доцільно включати такі практичні методи навчання: написання плану, складання інтелект-карт, проведення дослідів, визначення об'єктів і самостійне оформлення результатів у нетрадиційних формах (лепбуках, проектах, презентаціях тощо).

Для розвитку критичного мислення починаючи з 2 класу доцільно використовувати також методи проблемного викладу, коли вчитель окреслює проблему, яку кожен учень сам повинен вирішити, при цьому прогнозуючи шлях її вирішення в суперечностях, розкриваючи перебіг думки. Такий метод дає змогу вчителю показати учням зразки наукового пізнання природи, наукового вирішення проблем взаємозв'язку між неживою і живою природою, а учні навчаються стежити за перебігом думки, логікою доказування й засвоювати знання про цілісність природи. Отже, результатом проблемного викладу буде наукове засвоєння способу й логіки вирішення окресленої проблеми або заданого типу проблем, але ще без уміння застосувати їх самостійно.

Уже з 1 класу на інтегрованих уроках, враховуючи їх основну мету, доцільно застосовувати дослідницький метод, за допомогою якого можна навчати учнів самостійно пізнавати природу. Треба пропонувати такі завдання, які забезпечують творче застосування учнями основних знань про природу, оволодіння елементами творчої діяльності, поступове наростання складності природознавчих проблем. Крім того, вчитель має контролювати перебіг роботи учнів, перевіряти її результати й організовувати їх обговорення.

Проаналізувавши науково-психологічні дослідження, зміст Типових освітніх програм, методичні рекомендації щодо їх упровадження, доходимо таких висновків:

- процес інтегрування змісту різних освітніх галузей в окремі інтегровані курси в дидактиці початкової школи мало вивчений і потребує експериментальних досліджень;

- можливим є використання внутрішніх і міжпредметнихзв'язків у навчанні, що може слугувати передумовою інтегрованого навчання в основній школі, але називати це інтеграцією освітніх галузей не можна;

- необхідно розробити якісні інтегровані програми та підручники, в основу яких буде покладена інтеграція;

- треба апробувати експериментально інтегровані курси, аналізуючи результати, визначаючи переваги й недоліки з метою їх усунення;

- без усталеної методики початкового навчання на засадах інтеграції важко забезпечити ефективність інтеграційних процесів у початковій школі.

Практична частина

Приклади можливої міжпредметної інтеграції в 7 класі

Інтеграція на уроці математики в 1 класі за темою «Об'єкти природи. Порівняння за певними ознаками».

Математичний блок. Порівняння і впорядкування об'єктів навколишнього світу за однією або декількома ознаками.

Мовний блок. Сприймання усної інформації. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення. Побудова речення за початком. Природознавчий блок. Об'єкти живої і неживої природи та їх ознаки (величина, колір, форма, смак тощо).

Фрагменти уроку

Завдання 7. Послухайте вірш і поміркуйте, що ще відносимо до неживої та живої природи.

Сонце і зорі, повітря й вода -зветься природа оця нежива.

Природа жива - то, звісно, людина, а з нею - рослини, птахи і тварини.

Я. Бердар

Завдання 2. Порівняйте тваринок і виберіть потрібне твердження з довідки.

Довідка: важчий за, легше ніж, однакові за масою Поміркуйте.

Яка тваринка більша за розміром?

Що можемо сказати про цих тваринок?

Де живуть ведмедик і зайчатко? Що вони їдять?

Де живе котик?

Що полюбляють їсти коти?

Якого висновку можемо дійти про цих тваринок?

Рефлексія (висновок): роблять учні, але може і вчитель узагальнити та дати інформацію про дикі та свійські тварини.

Цікаві вправи та завдання для інтегрованих уроків у 1-2 класах

Завдання 1. Відгадайте назву дерева. Для цього розмістіть відповіді у порядку зростання (від найменшого до найбільшого). Під числами треба розмістити відповідні літери.

Завдання3. Продовжи речення, потрібні слова добери з довідки.

Квасоля - це.... Вона росте ....

Лосі - це .... Вони живуть ....

Орест - це ім'я .... Він навчається ....

Довідка: тварини, рослина, на городі, хлопчика, у лісі, у школі.

Які ще рослини знаєте?

Які ще дикі тварини знаєте?

З якої літери пишемо імена людей?

Завдання 4. Скільки пташок на одній годівничці? (4) Скільки годівничок? (3) Скільки пташок на трьох годівничках? Лічи четвірками (12).

Склади вираз на додавання та множення (4 + 4 + 4; 4 • 3).

До якої природи віднесемо пташок? (До живої).

Коли підгодовують пташок? Чому? (Узимку. Бо важко знайти їжу).

Яких ще пташок зустрічаємо взимку? (Синички, горобчики, ворони, сороки).

Поділімо слово горобчики на склади (го-роб-чи-ки, 4 склади).

Скільки у цьому слові голосних звуків? (4). Приголосних? (5). Скільки всього звуків приголосних і голосних? (9).

Складіть вираз та обчисліть його (5 + 4 = 9).

Що можна сказати про число 9? (Найбільше одноцифрове число, непарне число, має сусідів 8 і 10; склад числа: 8 і і, 7і 2, б і 3, 5 і 4.. .)■

Завдання 5. «Розумова розминка»

Природничий блок

Яке природне явище зображено на малюнку? (Веселка)

Коли воно буває? (Переважно влітку)

Що це? (Явище природи).

Які ще природні явища тобі відомі? (Грім, блискавка, град, вітер, ураган, смерч, туман, іній).

До якої природи належить? (До неживої)

Математичний блок

Скільки звуків у слові веселка? (7)

Скільки букв у слові? (7)

Скільки голосних звуків? (3)

Скільки приголосних? (4)

Скільки складів? (3)

Який склад наголошений? (2)

Математичний та образотворчий блоки Скільки кольорів у веселці? (7)

Скільки теплих? (3)

Скільки холодних? (4)

Який за рахунком голубий зверху? (5-й)

А червоний? (1-й)

Фіолетовий стоїть 3-м? (Ні, 7-м, або 1 -м знизу)

Мовний блок

Яка частина мови? (Слова, які відповідають на запитання хто?, що?, -іменники)

Істота чи неістота? (Неістота)

А скільки їх? (Одна)

Якого роду? (Вона,жіночого)

З букв слова веселка складіть нові слова (весела, весла, вал, але, есе, лев, села, вас, клас, лак, все).

Складіть речення зі словом веселка.

Визначте його граматичну основу.

Встановіть зв'язок слів у реченні.

Опишіть веселку або складіть казку про веселку та намалюйте ілюстрацію до неї.

Фізкультхвилинка (рухи під пісню Наталії Май «Веселка»).

Рефлексія (підсумки).

Міжпредметна інтеграція покликана допомогти учням усвідомлювати зв'язки, що існують у природі та повсякденному житті, отримати у школі цілісне уявлення про світ. Саме тому проблема інтеграції навчання та виховання в початковій школі як ніколи актуальна. Завдання вчителя - зрозуміти й усвідомити її важливість та оволодіти методикою інтегрованого уроку в сучасних початкових класах. Елементи тематичного (блочного) інтегрування більш цікаві учням, вони допомагають вирішувати більшу кількість задач, використовувати різні види діяльності, методи, прийоми й форми навчання, інформаційно-комунікаційні технології, різні педагогічні програмні засоби навчання.

* * *

Отже, інтеграція - це процес і результат, синтез процесуальних і результативних складових: інтеграції-процесу (злиття в єдине ціле раніше диференційованих елементів) й інтеграції-результату (фіксації набуття в ході інтеграційного процесу певного інтеграційного «продукту»). Інтеграція знань - динамічний, безперервний, суперечливий процес структурування предметних та інтегрованих знань, що передбачає застосування адекватних змісту форм, методів, засобів навчання. Це одна з основних форм реалізації міжпредметної інтеграції, під час використання якої зміст навчальних предметів найповніше інтегрується за змістом і метою.

Інтеграцію в початковій школі слід розглядати як новий, спеціально організований навчально-виховний процес, результатом якого є цілеспрямоване об'єднання, синтез відповідних навчальних дисциплін у нову самостійну систему цільового призначення (інтегрований курс), спрямовану на забезпечення цілісності знань і вмінь здобувана освіти. Інтеграція багатокомпонентного змісту початкової освіти дає можливість учителеві раціонально розподілити час на вивчення предметів інваріантної частини, зменшити кількість годин на їх вивчення, а за рахунок вивільнених годин організувати роботу, спрямовану на розвиток творчих здібностей учнів.

2. НОВІТНІ ПІДХОДИ В НАВЧАННІ НАЙМОЛОДШИХ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Освіта загалом є надзвичайно консервативною системою, тому запроваджувати нові технології в процес навчання, виховання та організацію навчально-виховних заходів дуже складно, набагато складніше, ніж запроваджувати технічні інновації.

Нова освітня політика України, як усе нове, вимагає глибокого наукового осмислення змісту, виваженого добору організаційних форм і методів діяльності сучасних шкіл, прискіпливої уваги до професійної діяльності вчителя.

Освітня політика повинна задовольняти соціальні, ментальні і культурні потреби суспільства і держави; органічно вписуватися в міжнародну систему освіти, відображаючи її загальнолюдські потреби та інтереси; формувати всебічно розвинену та соціально зрілу особистість.

Відповідно до цих вимог треба змінювати підхід до виховної роботи, будувати її на основі шанобливого ставлення до особистості, на визнанні і реальному дотриманні прав людини в усіх сферах її діяльності і, насамперед, у процесі навчання, яке має базуватися на позитивному заохоченні, а не на покаранні чи примусі.

У педагогічному середовищі та в окремих методичних службах висловлюються думки про неготовність значної частини вчителів долучатися до реформаційних процесів Новоїукраїнськоїшколи. І для цього є певні підстави. Кожен учитель прагне забезпечити максимальну відповідність навчально-виховного процесу вимогам освітньої політики, але не кожен має достатню для цього фахову підготовку. Тоді вчителеві залишається відверто заявити про недостатність компетентності або промовчати й самостійно шукати інформацію, потрібну для самовдосконалення.

Отже, час поставив учителя початкових класів у стресову ситуацію, коли йому потрібно навчати по-новому своїх учнів і самому перенавчатися. За таких умов йому потрібна методична допомога.

У цьому розділі подаємо тлумачення нових для початкової школи понять і пропонуємо апробовані експериментально нові прийоми, методи та елементи методик.

Звертаємо увагу на те, що тлумачення частини нових понять подано в «Пораднику для вчителя» (наприклад, там уміщено покроковий «Алгоритм створення інтелект-карти тематичного дня»).

 

 

Це матеріал з посібника "Організація діяльності учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти" Кірик